Все для шкільних свят

Сценарії, Пісні, Вірші та багато іншого, що знадобиться при організації свят у навчальних закладах

Сценарій до Дня гумору – Гуморина

Зала прикрашена різними плакатами «Смійтесь на здоров’я», «Якщо народ співає і сміється, то, значить, в нім здорове серце б’ється»; кумедними картинками, кульками.

Ведуча: Добрий день, шановні гості! Здавна вважалося, що втратити здатність сміятися — то велике нещастя в житті людини. У народі кажуть, що коли частіше смієшся, то більше проживеш і хворіти будеш менше. То смійтеся на здоров’я! Гарних вам усмішок!

Учень 1: Перше квітня всі чекають,
Бо сміятись полюбляють.
Маєш добрі слух і зір,
Та нікому ти не вір.

Загрузка...

Учень 2: Зранку і до вечора
Вигадки лунають
І обличчя у дітей
Усмішками сяють.
Сценка «Чи буває так чи ні?».
Виходять діти, імітують рухи.

Учень 1: Чапля ковзани взяла і на озеро пішла,
В ополонку ногу суне.
Може, рак чи риба клюне?
Ну, скажіть мені, чи буває так чи ні?

Учні: НІ.

Учень 2: Довгоносий їжачок
По травичці схох та скок
На голки збирає шишки,
Трусить з дерева горішки.
Ну, мерщій скажіть мені,
Чи буває так чи ні?

Учні: Ні.

Учень 3: Сірий вовк голодний
З білками стрибає,
У дуплі до вечора
Сидить і співає.
Ну, мерщій скажіть мені,
Чи буває так чи ні?

Учні: Ні.

Учень 4: А лисичка вайлувато
Залягла в барліг свій спати,
Із ведмедем посварилась,
Полювати розлінилась.
Ну, мерщій скажіть мені,
Чи буває так чи ні?

Учні: Ні.

Учень 5: Зайчик дивний і веселий
В лісі десь узявся
Довгохвостий, куцоногий
Цілий день сміявся.
Ну, мерщій скажіть мені, чи буває так чи ні?

Учні: Ні.

Ведуча: Сьогодні з нами нехай буде щирий сміх, бо кожна щирість ріднить людей. Коли говорять про нас, українців, то завжди підкреслюють, як одну з характерних наших рис почуття гумору. І справедливо. Наш народ уміє веселитися. А давайте перегорнемо сторінку нашої історії та подивимось, як веселилися люди «Кам’яного віку».
По підлозі розкидані камінці, зроблені з паперу, люди вибігають і вигукують різні звуки, танцюють.
Беруть здобич (2-3 гостей) і ведуть на середину зали. Садовлять у середину кола і танцюють, щось вигукуючи.

Ведуча: Мабуть, це вони так відпочивають. Але я знаю, що символізує їхній танець: вони зібралися на полювання.

Дикуни беруть каміння і кидають на присутніх.

Ведуча: Ось і їхня «здобич». Вони радіють і відзначають свою перемогу.

Забирають «здобич» і ведуть у другу кімнату.

Ведуча: А зараз, шановні гості, поспілкуємося з вами.
1. Утрьох їдуть на конячці, верхи, братці?
(Пальці і ручка).
2. Тіло жовте, серце чорне, тіло мовчить, а серце говорить?
(Олівець).
3. Коли беззубий дід відчуває зубний біль?
(Коли його собака вкусить).
4. Скільки буде двадцять п’ят і двадцять п’ят?
(40 п’ят).
8. Хто найбільшу шапку носить?
(У кого голова найбільша).
6. Що тій козі буде, якій 7 років мине?
(8-й піде).
7. Що стоїть посеред Києва?
(Літера Є).

Діти, переодягнені в українські костюми, сідають на стільчики.

Ведуча: А зараз послухайте жартівливу пісню: «Грицю, Грицю до роботи…»
Ведуча: Ось такий Гриць.

Отже, нас у гості запрошує «Золотенький гусачок».

Діти сідають за столики, які стоять півколом.

Учень 1:
— Скажи, Васильку, скільки мама заплатила за два кілограми яблук, якщо кілограм коштує дві гривні?
— Не знаю. Моя мама завжди торгується.

Учень 2:
— Івасю, ти великий хлопець, а примушуєш маленького Петрика нести свій і твій портфелі?
— Це я його вчу допомагати старшим.

Учень 3:
— Мамо, наша вихователька
ніколи не бачила коней.
— Як це так?
— Сьогодні було малювання, я намалювала коня, а вона підійшла і запитала: «Що це таке?».

Учень 4:
— Татку, наш учитель сказав, щоб ти не допомагав мені більше готувати уроки.
— Чому?
— Мені досить тих помилок, котрі я роблю сам.

Учень 6:
Хлопчик запитує у мами:
— Навіщо воду в чайнику треба кип’ятити?
— Тоді мікроби гинуть.
— Значить, ми чай з дохлими мікробами п’ємо?

Учень 6: Малий просить гостя:
– То мені мама дала булку з медом.
– Я ж не брав!
– Ви сіли на неї

Учень 3:
— Андрійку, нащо калоші ти взуваєш?
— Я в них на вулицю піду.
— Але грязюки вже немає.
— Нічого, я її знайду.

Учень 9: Вчили доньку рахувати
— Скільки буде п’ять плюс п’ять
Посміхнулась хитро донька:
І сказала:
— Дві долоньки.

Учемь 10: Дідусь просить онука:
— Поглянь, чи йде годинник?
Хлопчик повернувся:
— Годинник, дідусю, стоїть, де стояв.

Учень 11:
—- Діду, ви були колись малим?
— Був.
— І це у вас за все життя тільки один зуб виріс?

Учвнь, 12:
— Татку, де Альпи?-хлопчик у батька.
— Спитай, синку, у мами. Вона завжди все переставлятиє з місця на місце.

Учень 13: Тарасик дивиться по телевізору перегони.
— Мамо, за ким біжать коні?
— Ні за ким. Перший одержить приз.
— Тоді навіщо біжать інші?

Учень: Зустрілися двоє песиків. Один
— Гав.
— Няв,— відповідає другий.
— Що сталося? Ти захворів?
— Ні, то я іноземну мову вчу.

Учень 15:
— Петрику! Чому в тебе один черевик чорний, а другий білий?— запитує вчитель. — Біжи додому й перезуйся.
— Та я вже бігав. Але вдома теж один черевик чорний, а другий — білий.

Учень 16: У слона болить нога
Слон на ногу шкутеильга .
Гостював комар у нього,
Наступив йому на ногу.

Учень 17: Кіт питає у кота:
— Що таке сміхота? Кіт коту відповіда:
— Штука ця не проста.
Це коли у кота миші вкрадуть хвоста.

Ведуча: — Дякуємо «Золотому гусачку» за добрий настрій.
Нема такого свята, де б не співали і не танцювали. То запрошуємо на український народний танець «Гопак»

Ведуча:
— А зараз послухаєм гостей. Їм дали завдання придумати цікаву історію або згадати, що цікаве і смішне траплялося.

Розповідь гостей.

Ведуча: — Дякуємо, дякуємо.
Як гарно, що ми народилися в Україні. Для кожного з нас вона — найкраща країна в світі. Її чудова врода, її ніжні, жартівливі пісні слухають люди усіх народів. Запрошуємо вас послухати жартівливу пісню «А мій милий вареничків хоче».

Виконується пісня, господарка і господар пригощають гостів варениками.

В.О.Білан, м. Чернігів

Загрузка...

, ,

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This blog is kept spam free by WP-SpamFree.